13 грудня – одне з великих і улюблених свят – свято Андрія Первозванного. Напередодні увечері молодь святкувала так звані Андріївські вечорниці. Робили їх у складчину, тобто збирали крупу, борошно, сушені яблука, груші. Ввечері на Андрія хлопці і дівчата приходили до однієї хати із привітною господинею і готували пісну вечерю, бо це – Пилипівський піст. В народі ще це свято називають Калита, тому обов’язковою ознакою свята була калита. Пекли її із прісного тіста у вигляді тонкого коржа. Бо ж рік «стоншився». Посередині робили отвір, вбирали калиту родзинками, маком. В Андріївську ніч парубкам дозволено було бешкетувати і робити різні збитки, а дівчата цієї ночі могли дізнатись про свою долю.
Хлопці та дівчата разом із гостинними господарями (Тактаєва А. та Корба К.) у світлиці шкільного краєзнавчого музею також поринули в світ українських традицій. На вечорницях співали, танцювали, жартували, розгадували загадки, грали в «Калиту», а дівчата навіть ворожили.
Для святкового стола працівники шкільної їдальні приготували традиційні українські страви: гарячі варенички з картоплею, капустою та сиром, капустяний пиріг, картоплю по-українськи, налісники, салати та узвар, які припали до смаку всім учасникам дійства.




Кiлькiсть переглядiв: 324